ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

 
 

ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

Микулич О. Нафтовий промисел Східної Галичини до середини ХІХ ст. Видання друге, доповнене. – Дрогобич, 2004. – 32 с., іл. Продовження.



© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на автора.

Продовження. Дивись початок.

Один з добрих знавців бориславського життя, український письменник і педагог, а з 1878 р. директор однієї з найбільших у Галичині народних шкіл Стефан Ковалів (25.12.1848, с. Брониця-26.06.1920, м. Борислав) про нафтову ропу писав, за словами Івана Франка, „на мою просьбу не на основі технічно-наукових дослідів, а з місцевого переказу”.
С. Ковалів писав: „Первісно була тільки одна „дучка” (криничка) на цілий Борислав і то на „Новім Світі” і з неї ще в році 1840 черпали селяни з цілого села „кипячку”, себто нафтову ропу, лили в пісковий рів, аби пригустіла, і тоді мішали на половину з рідкою кипячкою і виливали до бочки наповненої до половини борщем з ґрису. В таку мішанину кидали розжарене каміння, аби добре переварилася так, що наколи замочив у тім варі стебельце, а він став тягнутися як найтонший волосок і міг кілька разів ним обмотати хату, тоді сей вивар був саме добрий до смаровання возів. Таку мазь возили до Дрогобича і продавали пів кварти за 4-5 дудків, тобто 8-10 крейцерів.
Пізніше жиди з Лану дрогобицького (передмістя Дрогобича) перейняли сей примітивний виріб мазі від бориславських селян, утворили собі хімічну лабораторію на полі за „окопищем” (жидівським кладовищем у Дрогобичі), стали самі продукувати мазь до возів, стали заглядати що роз частіше в Борислав за ропою, стали нишпорити по нових дучках та заохочувати селян: „Копай глибше, копай, то буде більше ропи”. З цього повстала така надпродукція возової мазі в повіті, що селяни і за дурно не хотіли її брати. Се було причиною, що деякі меткіші а голодні жидки стали за окопищем дальше смажити, себто дистилювати ропу; одержали плин справді чистий, але не прозірчастий і з ним поїхали до Львова до аптекаря Міколяш. Міколяш мабуть і сам дистилював і до Відня послав до розсліду і велів їм доставляти йому як найбільше сього плину”.
У 1850 р. видобуток нафтової ропи у Бориславі уже досяг 200 центнерів.
Молодий турист Федір Білоус у 1851 р. так писав про видобуток нафтової ропи у Бориславі: „Тут збирають багато смаровила до возів, так званої ропи, що не так, як смола з дерев соснових випалюється, але без усякого труду знаходиться. Бо є в землі рідина такого роду, а селянин тільки викопує яму, вузьку, кілька сажнів глибоку, спускає в цю яму відро або інший який посуд на довгій палиці, і по короткім часі назбирається поверх води ропа і він її посудом витягає. Ця ропа уживається як смаровило, смердить неприємно й є рідша; мазниці в цих сторонах називають ропницями”.
У 1852 р. дрогобицькі жиди торговці Абрагам Шрайнер (А. Schreiner, пом. 1889, Дрогобич) та його спільники Лейба Cтієрман (L. Stierman) і Ейхелєм Герз (E. Herz) дистилювали нафтову ропу у невеликій рафінерії поблизу цвинтаря у м. Дрогобичі. Нафтову ропу скуповували у навколишніх селян. Однак ця рафінерія існувала недовго, бо через вибух і пожежу її закрила дрогобицька влада. Пізніше, мабуть, А. Шрайнер сам відкрив невеличку рафінерію у Бориславі.
Ще у XVIII ст., за часів Польщі, у м. Печеніжині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл., була стара глибока яма-криниця, з якої видобували нафтову ропу. І хоча вона знаходилася на приватних землях та, згідно тодішнього гірничого законодавства, була державною власністю. Після поділу Польщі копальня перейшла у власність австрійської влади, згодом держава віддала її в оренду єврейському торговцю. Не знайшовши доброго збуту нафтової ропи, він заборгував кошти за цю оренду. Тоді за рішенням суду уся видобута нафтова ропа у кількості декілька десятків тисяч гарнців була забрана державним управлінням. Згодом саме цю нафтову ропу за невелику ціну, а також нафтового дистиляту як залишку після виробництва асфальту у м. Косові Івано-Франківська обл., було закуплено у 1853 р. спілкою (фірмою) „Міколяш, Зег та Лукасевич” у Львові для подальшої її промислової переробки, в т. ч. і для застосування в освітленні.
Наприкінці 1840-х та на початку 1850-их рр. у Бориславі було декілька десятків дучок-копанок глибиною декілька стіп,* на поверхні води яких збиралося багато нафтової ропи. Власники ґрунтів та селяни черпали її і сиру нафту, тобто ропу, продавали на базарах як мастило до змащування коліс у возах, а рідшу під назвою кип’ячка – для змащування шкір. Така експлуатація відбувалася переважно влітку, оскільки зимою сніг засипав ці дучки. Також у цей час селяни і бориславсько-дрогобицькі торговці, експлуатуючи у невеликій кількості нафтову ропу та дистилюючи її власними засобами, не один раз намагалися заінтересувати спеціалістів цією речовиною. У тому часі цю зеленкувато-темнобрунатну рідину часто привозили до м. Львова.
Дослідженням нафтової ропи у цей час у Львові займався ряд осіб, зокрема львівський промисловець прусського походження, власник парових млинів Роберт Домс (R. Doms 1815-1893), який згодом у 1854 р. шукатиме в Бориславі та околицях нафтової ропи, озокериту та інших мінералів і стане одним із перших нафтових промисловців у видобуванні та переробці нафти у Бориславі, а також її популяризації та розповсюдження для освітлення разом з державним фінансовим службовцям у Львові Драком (Drak).
Другим був професор Львівського університету Плесс (Pless), який у своїй університетській хімічній лабораторії здійснював дослідження нафти, під час яких від вибуху апарату осліп. Про нафтову ропу також було відомо Феліксу Ласковському (F. Laskowski), заступникові директора „Земського Кредитного Товариства” („Ziemskie Kredytowe Towarzystwo”) та Каролю де Ланце (К. de Lance), секретарю Торгівельної Палати („Izba Handlowa”) у м. Львові.
Однак нафтовий промисел у Східній Галичині до середини XIX ст. здійснювався у невеликих обсягах і тільки для місцевих потреб. Не панувалося цьому земному продуктові і в торгівлі. Його тоді технологи та промисловці поважно не трактували, бо була це рідина легко запальна, швидко вибухова, сильно кіптява, з неприємним запахом та важким до регулювання полум’ям. Вона у жодному разі не могла конкурувати з уже визнаними освітлювальними матеріалами**, була мало досліджена, знехтувана з промислової точки зору, приписувалися її тільки певні лікувальні властивості.
Отож значним промисловим видобутком та переробкою нафтової ропи у Східній Галичині розпочали займатися лише з 1853 р., коли у м. Львові в аптеці „Під Золотою Зіркою” на вул. Широкій (суч. вул. Коперніка, 1) магістр фармації Йоган (Ян) Зег (J. Zeh 02.09.1817, м. Ланьцут – 25.01.1897, м. Борислав) з бориславської нафти видобув, застосував та запатентував (02.12.1853 р.) нафтовий дистилят для освітлення в лампах, спеціально сконструйованих львівським бляхарем Адамом Братковським, який з 1845 р. виготовляв міські лампи для освітлення. Перша така лампа публічно спалахнула 30 березня 1853 р. в аптеці Петра Міколяша, а потім 31 липня 1853 р. у львівському шпиталі. Відтоді почалося використання в різних технічних цілях як самого нафтового дистиляту, так і інших продуктів переробки нафтової ропи. Разом з магістром фармації Ігнацієм Лукасєвичем (I. Łukasiewicz 08.03.1822, с. Задушніки – 07.01.1882, с. Зренцін) Я. Зегу вдалося із озокериту виділити парафін для виробництва свічок (патент від 23.11.1853 р.).
А найбільший видобуток і переробка нафти та озокериту здійснювався у м. Бориславі та його околицях, і завдяки цим мінералам Борислав із середини ХІХ ст. став всесвітньо відомим, найстарішим, найбільшим і єдиним у Європі промисловим центром нафто-озокеритної промисловості.



Mykulych Oleh.
Oil-fields in the Eastern Galicia till the middle 19th c.
The historical development of the Eastern Galician oil-fields since antiquity till the beginnings of the significant oil-ozokerite industry is presented in the article. The attempt of comprehensive gathering of historiographic and archive materials is made as well as the results of the research and earlier different historical materials concerning bituminous minerals – oil, asphalt, ozokerite etc. are showed in the article. The author illustrated the location of these minerals, their extraction and use by local population for private and trade purposes as well as later industrial production, processing and sale in the state market and abroad.

Mykulycz Oleg.
Przemysł naftowy Galicji Wschodniej do połowy XIX wieku.
W danej badawczej monografii został przedstawiony historyczny rozwój przemysłu naftowego Galicji Wschodniej, od najdawniejszych czasów aż do założenia wielkiego naftowo-woskowego przemysłu, który powstał w drugiej połowie XIX wieku. Zostały również dokonane próby całościowego zbioru: historiograficznego i archiwalnego materiału, przedstawione badania i ujawnione wcześnie różne historyczne wiadomości na temat minerałów bitumicznego pochodzenia – nafty, asfaltu, wosku ziemnego oraz in. Zostały scharakteryzowane miejsca znalezienia, wydobywania i wykorzystywania tych minerałów w różnych celach przez miejscowych mieszkańców zarówno dla potrzeb własnych, jak i handlowych, lecz z upływem czasu powstało ich przemysłowe wydobywanie, obróbka oraz zbyt tych minerałów w obrębie własnego kraju jak i za jego granicami.

Література. Продовження.

Кріль М. Соціально-економічні відносини на Старосамбірщині (кінець ХІV ст. – 1772 р.). / Дрогобицький краєзнавчий збірник. Випуск VІІ. – Дрогобич, 2003. – С. 193-194.
Іваницький Є., Михалевич В. Історія Бориславського нафтопромислового району в датах, подіях і фактах. – Дрогобич, 1995. – С. 4; Історія міст і сіл УРСР. Львівська обл. – Київ, 1968. – С. 101; Ковалів С. Нафтові терени й копальні у Підкарпаттю та незмірені користі з ропи. // „Прикарпатська зірка” № 126 (2626), 21 жовтня 1959 р. – С. 4; Нафта і газ України. – К., 1997. – С. 5, 25; Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. – Львів, 1967. – С. 105; Zeh J. Pierwsze objawy przemysłu naftowego w Galicyi. // „Czasopismo Towarzystwa Aptekarskiego”. – Lwów, 1889. – Nr 12. – 18 czerwca. – S. 201; Bartoszewicz St. Historya i stan ekonomiczny przemysłu naftowego w Galicyi. // „Wiek Nafty”. – Bóbrka, 2000. Nr 1(30), marzec. – S. 5; Bielski Z. W sprawie starszeństwa przemysłu naftowego. // „Wiek Nafty”, op. cit. – S. 11; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Pr. zb. pod red. S. Sozańskiego. – Krosno, 1996. – S. 14, 89; Cząstka J. Nafta w Polsce. Nauka dla wszystkich. № 173. – Kraków, 1972. – S. 3; Historia Polskiego przemysłu naftowego. – Brzozów-Kraków, 1994. – T. 1. – S. 249, 310; 1995. – T. 2. – S. 238, 256, 362; Przemysł naftowy w Polsce. – Lwów, 1929. – S. 5.
Макітра Р. Перші дослідження і використання галицької нафти. / Бальтазар Гакет – дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали. – Львів, 2000. – С. 189; Гайда Ю. Турківщина: від перших згадок до наших днів. – Коломия, 1997. – С. 93; Геология и полезные ископаемые Западных областей УССР. Под ред. Н. А. Быховера. – М.-Л., 1941. – С. 241; Історія міст і сіл УРСР. Львівська область. – К., 1968. Нагорна О. Підземні таємниці Карпат. // „Краєзнавство і туристика”. – Львів, 1997. № 1. – С. 11; Юсипович І. Турківщина: за завісою століть. – Львів, 1993. – С. 60.
Історія міст і сіл. Вказ. праця. – С. 101; Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Вказ. праця. – С. 105.
Бойко Г. Перші галицькі науковці-нафтовики. // Галицька брама. Нафта. – Львів, 1997. - № 1 (25), січень. – С. 14; Бенюх Н. Історія фармації Галичини (ХІІІ-ХХ ст.). – Львів, 1999. – С. 23; Макітра Р. Вказ. праця. – С. 189; Чернов В. Таємниці Львівського аптекарства. // „Літопис Червоної Калини”. – Львів, 1994. - № 7-9 (37-39). – С. 45; Bóbrka naftowe. Вказ. праця. – S. 14; Historia Polskiego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 249; T. 2. – S. 149, 362; Maślankiewicz K. Z dziejów nafty. // „Problemy”. 1954. R. 10. Nr 6. – S. 386; Nauwelaerts L. Nafta potęga ziemi. – Lwów-Warszawa, 1939. – S. 282; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 3.
Гошко Ю. Промисли й торгівля в Українських Карпатах XV-XIX століття. – К., 1991. – С. 25; Іваницький Є., Михалевич В. Вказ. праця. – С. 4; Літовченко В. П., Зеленський М. І., Хонігсман Я. С. Дрогобицький ордена Трудового Червоного Прапора нафтопереробний завод. – Львів, 1972. – С. 9; Макітра Р. Вказ. праця. – С. 189; Низовий Д. Борислав місто нафтовиків. – Львів, 1961. – С. 19; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 3; Mała encyklopedia techniki. – Warszawa, 1960. – S. 1090; Michalak J. Jedlicze i okolice. (Nie tylko przewodnik). – Krosno, 1996. – S. 97; Michalak J. Krosno i okolice. – Krosno, 2001. – S. 79; Mikucki T. Nafta w Polsce do połowy XIX wieku. – Lwów, 1938. – S. 3; Nauwelaerts L. Вказ. праця. – S. 283; Tassart L. S. Exploatation du Petrol. – London, 1908. – S. 28; Tomanek L. Ignacy Łukasiewicz. – Miejsce-Piastowe, 1928. – S. 6, 105; Walter H. Beitrag zur Geschichte der galizischen Erdolindustrie. // „Allgemeine osterreichische Chemiker und Techniker Zeitung“ XXXIV. № 1. – Wien, 1916.
Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 14; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250, 310. T. 2. – S. 238, 362; Maślankiewicz K. Вказ. праця. – S. 386; Mikucki T. Вказ. праця. – S. 3; Nauwelaerts L. Вказ. праця. – S. 283; Twarogowski J. Poczet wielkich geologów. – Warszawa, 1974. – S. 207.
Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 2. – S. 148; Szajnocha W. Górnictwo naftowe w Galicyi wobec ustawodawstwa górniczego. – Kraków, 1881. – S. 82.
Алексеев А.И., Шимонко И.Т., Орлов О.Б. Лечение и реабилитация на курортах Трускавец и Сходница. – К., 1994. – С.10; Маринов Н.А., Пасека И.П. Трускавецкие минеральные воды. – М., 1978. – С.12; Iwonicz-Zdrój. T. I. Red. nacz. J. Michalak. – Iwonicz-Zdrój, 1998. – S. 7, 58, 108-115.
Історія української культури. – Вінніпег-Канада, 1964. – Т. 1. – С. 198.
Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250. T. 2. – S. 362; Nauwelaerts L. Вказ. праця. – S. 283; Polski Słownik Biograficzny. (далі PSB). – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1974. T. XIX. – S. 575; Twarogowski J. Вказ. праця. – S. 208.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 189.
Wieliczko M. Wschodnie zagłębie naftowe u progu wojny: wrzesień-listopad 1939 r. / Studia Historyczne. Księga pamiątkowa dedykowana Czesławowi Rajcy. Praca zb. pod. red. Anny Wiśniewskiej. – Lublin, 1995. – S. 279.
Чернов В. Вказ. праця. – С. 47, 48.
Бенюх Н. Історія фармації Галичини (ХІІІ-ХХ ст.). – Львів, 1999. – С. 29; Бойко Г. Вказ. праця. – С. 14; Нагорна О. Вказ. праця. – С. 11; Чернов В. Вказ. праця. – С. 45; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 3; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. I. – S. 250, T. II. – S. 362; Iwonicz zdrój. Вказ. праця. – S. 111; J. S. Najstarsze wzmianki o ropie naftowej w literaturze Polskiej. // „Wiek Nafty”. – Bóbrka. – 2001. Nr 1(34), marzec. – S. 1; Maślankiewicz K. Вказ. праця. – S. 386; Mikucki T. Nafta w Polsce do połowy XIX w. // „Przemysł naftowy”. – 1938. – № 17. – S. 462.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 190.
Нагорна О. Вказ. праця. – С. 11.
Нагорна О. Вказ. праця. – С. 11; Schneider A. Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji. – Lwów, 1871. – T. 1. – S. 361; Tryszczyło-Mróz A. Początki kopalnictwa ropy naftowej na ziemi bieckiej i lwowskiej. / http://www.ornatowski.pl/lib/kopalnictwo.htm
Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15, 89; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250; Twarogowski J. Вказ. праця. – S. 208.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 190; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15, 89; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 2. – S. 362.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 190; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15, 79; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. S. – 250, T. 2. – S. 362; Michalak J. Вказ. праця. – S. 97, 98; Twarogowski J. Вказ. праця. – S. 208.
Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 190-191; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15, 89; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 4; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250; Twarogowski J. Вказ. праця. – S. 61, 208; Michalak J. Вказ. праця. – S. 98; Szajnocha W. Вказ. праця. – S. 3.
Центральний державний історичний архів України м. Львів. (Далі ЦДІАЛ). Ф. 29, оп. 1, од. зб. 7, арк. 34; од. зб. 8, арк. 74; Гошко Ю. Вказ. праця. – С. 26.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 191; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250, T. 2. – S. 362; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15, 89.
* Сажень = 1,728 м.
Геология и полезные ископаемые. Вказ. праця. – М.-Л., 1941. – С. 241; Ладыженский Н. Р., Антипов В. И. Геологическое строение и газонефтеносность советского предкарпатья. – М., 1961. – С. 229; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 5; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 251; Tołwiński K. Kopalnie nafty i gazów ziemnych w Polsce. Borysław. T. II. – Warszawa-Borysław-Lwów, 1934-1937. – S. 271.
ЦДІАЛ. Ф. 134, оп. 2, од. зб. 306, арк. 33; Гошко Ю. Вказ. праця. – С. 26.
Львівська Наукова Бібліотека НАН України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 59 Тека Козловського, спр. 270, папка 76, ІІ, № 14, арк. 1; Ісаєвич Я. Д. До характеристики ремесла і торгівлі в Дрогобичі в 20-60 роках XVIII ст. / З історії західноукраїнських земель. Вип. 4. – Київ, 1960. – С. 38; Шалата М. Й. Дрогобич: Нарис-путівник. – Львів, 1986. – С. 13; Хонигсман Я. С. 600 лет и два года (История евреев Дрогобыча и Борислава). – Львов, 1997. – С. 9.
Геология и полезные ископаемые. Вказ. праця. – С. 241; Макітра Р. Вказ. праця. – С. 191; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250, 251, T. 2. – S. 362; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – 15, 89; Michalak J. Вказ. праця. – S. 98; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 271; Twarogowski J. Вказ. праця. – S.73, 74, 209.
Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 250, T. 2. – S. 362; Twarogowski J. Вказ. праця. – S. 209.
Ладыженский Н. Р. Геология и Газонефтеносность Советского Предкарпатья. – Киев, 1955. – С. 291; Нафта і газ України. Вказ. праця. – С. 30.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 193; Макітра Р. Йосиф Ігнатій Мартинович – піонер хемічної науки у Львові (1755-1795). // „Галицька брама”. Нафта. – Львів, 1997. № 1 (25), січень. – С. 11; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 2. – S. 262.
Hacquet’s B. Hacquet’s neuste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788 bis 1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nördilichen Karpathen. – Nürnberg, 1790, 1791, 1794, 1796. Theil I-IV.
* Лінней Карл (1707-1778) – шведський природознавець, лікар і ботанік, перший президент Шведської академії наук з 1739 р. З 1741 р. був професором університету в Упсалі.

Балтазар Гакет і Україна: Статті і матеріали. Автор-упорядник М. А. Вальо. – Львів, 1997. – С. 15-17; Вальо М. Б. Гакет про надра Бойківщини. / Бальтазар Гакет – дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали. – Львів, 2000. – С. 199-204; Вальо М. Нафта Карпат в дослідженні Бальтазара Гакета (Акé). / Борислав: минуле і сучасне. Упор. О. В. Микулич. – Дрогобич, 1998. – С. 13-17; Геология и полызные ископаемые. Вказ. праця. – С. 23, 241, 242, 392; Калинко М. К. Тайны образования нефти и горючих газов. – Москва, 1981. – С. 88; Ладыженский Н. Р., Антипов В. И. Геологическое строение и газонефтеносность советского предкарпатья. – М., 1961. – С. 228; Макітра Р. Вказ. праця. – С. 192-193; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 251; Michalak J. Вказ. праця. – S. 98, 99; „Nafta”. – Lwów, 1897. R.V. Z. 3., 15 lutego. – S. 163, 164; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 271, 272.
Кріль М. Б. Гакет – професор Львівського університету. / Бальтазар Гакет – дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали. – Львів, 2000. – С. 67; Historia nauki Polskiej. Pod redakcją Bogdana Suchodolskiego. Tom III. 1795-1862. – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź. 1977. – S. 550.
Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 17; Maślankiewicz K. Вказ. праця. – S. 386; Orlewski J. Kariera nafty. – Warszawa, 1965. – S. 23.
Tomanek L. Вказ. праця. – S. 6.
Гошко Ю. Вказ. праця. – С. 25, 26; Ісаєвич Я. Д. До характеристики ремесла і торгівлі в Дрогобичі в 20-60 роках XVIII ст. // З історії західноукраїнських земель. – К., 1960. – Вип. IV. – C. 37; Історія міст і сіл УРСР. Вказ. праця. – С. 101; Ковалів С. Вказ. праця. – С. 4; Літовченко В. П., Зеленський М. І., Хонігсман Я. С. Вказ. праця. – С. 9; Низовий Д. Вказ. праця. – С. 19.
* Барильце (барило, бочівка, бочечка) – невелика посудина для рідини, найчастіше з дерева з двома днищами і опуклими стінками стягнутими обручами, = 18-23 гарнцям = 58,14 – 90,44 літрів. А барилка, барель (barrel) = 159 літрів.
Tomanek L. Вказ. праця. – S. 6.
Pilecki J. Ignacy Łukasiewicz. // „Kwartalnik Historii Nauki i Techniki”. 1957. Nr 1. – S. 106.
Копистинський О. Р., Миць О. В., Попович С. С. На варті краю нафти та здоров’я. З історії пожежництва Борислава, Дрогобича та Трускавця. – Львів, 2004. – С. 8.
Нагорна О. Вказ. праця. – С. 11; Brockhaus Enzyklopädie. – Wiesbaden, 1973. B. 18. – S. 701; Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego. (Далі SGKP). – Warszawa, 1887. – T. VIII. – S. 514.
Іваницький Є., Михалевич В. Вказ. праця. – С. 4; Геология и полезные ископаемые Западных областей УССР. Вказ. праця. – С. 23, 242, 288, 392; Ладыженский Н. Р. Вказ. праця. – S. 272; Макітра Р. Вказ. праця. – С. 191; Стасів М. Ю. Нафта, газ і озокерит Прикарпаття. – Київ, 1959. – С. 8-9; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 251. T. 2. – S. 238-239; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 5; Nauwelaerts L. Вказ. праця. – S. 284; Staszic S. O ziemiorodztwie gór dawney Sarmacyi a później Polski. – Warszawa, 1805. – S. 110, 115, 133; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 75, 272; Tyrowicz M. Galicja od pierwszego rozbioru do wiosny ludów 1772-1849. – Kraków-Wrocław, 1956. – S. 69-70.
* Вернер Абрагам Готтліб (Werner A. G. 25.09.1749-30.06.1817) – відомий німецький геолог і мінералог, професор Гірничої Академії у Фрейбергу, засновник нептуністичного наукового напрямку.
** Гауй Рене Жусті (Haüy R. J. 28.02.1743-01.06.1822) – відомий французький кристалограф і мінералог.
Szafran S. Narodziny i główne nurty rozwoju półtorawiecznego polskiego górnictwa naftowego i gazownictwa. // III międzynarodowa konferencja naukowo-techniczna. 150 lat Europejskiego górnictwa naftowego. Bóbrka 20-22 maja 2004 r. Materiały konferencyjne. – Bóbrka, 2004. – S. 10-11.
Гошко Ю. Вказ. праця. – С. 26; Літовченко В. П., Зеленський М. І., Хонігсман Я. С. Вказ. праця. – С. 9, 10; Muck J. Der Erdwachsbergbau in Borysław. – Berlin, 1903. – S. 1, 12, 17; Przemysł naftowy w Polsce. Вказ. праця. – S. 5; Nauwelaerts L. Вказ. праця. – S. 284; Cząstka J. Вказ. праця. – S. 5-6; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 2. – S. 256; Brzozowski S. Ignacy Łukasiewicz. – Warszawa, 1974. – S. 43; Borysław w okruchach wspomnień. – Warszawa-Bóbrka-Kraków, 2000. – Cz. I. – S. 46; Mała encyklopedia techniki. Вказ. праця. – S. 1090; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 261, 272.
Китай П. Завод-ветеран, завод-трудівник. Дрогобицькому нафтопереробному – 125. // „Вісті Підкарпаття”. № 58 (95). 01. 06. 1991 р.; Літовченко В. П., Зеленський М. І., Хонігсман Я. С. Вказ. праця. – С. 10.
Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 43-44.
Мацюк О. Короткий нарис історії Трускавця. – Трускавець, 2000. – С. 25; Bielski Z. Вказ. праця. – S. 11; Zeh J. Вказ. праця. – S. 202; Orlewski J. Вказ. праця. – S. 20; Schneider A. Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji. – Lwów, 1871. – T. 1. – S. 105-107.
Hecker J. Das Bergöhl in Galizien. // „Jachrbücher des Kais. Königl. Polytechnischen Institutes in Wien”. – Wien, 1820. B. 2. № 9. – S. 335-342.
* Домени – державна власність.
** 1 центнер австрійський (віденський) = 56 кг.
Бенюх Н. Хто засвітив лампу? Уточнюючи історичний факт. // „За вільну Україну”. № 62 (578), від 27. 05. 1993 р.; Геология и полезные ископаемые Западных областей УССР. Вказ. праця. – С. 242; Літовченко В. П., Зеленський М. І., Хонігсман Я. С. Вказ. праця. – С. 10; Макітра Р. Вказ. праця. – С. 195-196; Мирка Я. Людина і нафта. // „Нафтовик Борислава”. № 20, від 14. 02. 1987 р.; Низовий Д. Вказ. праця. – С. 20; Хонігсман Я. С. Проникнення іноземного капіталу в економіку Західної України в епоху імперіалізму (до 1918 р.). – Львів, 1971. – С. 77; Bielski Z. Вказ. праця. – S. 11; Bóbrka naftowe dziedzictwo., op. cit. – S. 15; Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 44-45; Cząstka J. Górnictwo naftowe. / Historia nauki Polskiej. – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Lódź, 1987. T. IV. Cz. III. – S. 297; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 7-8; Estreicher T. Jan Zeh. Zapomniany pionier przemysłu naftowego. – Warszawa, 1935. – S. 12-13; Janowska D., Wieliczko M. Lampy naftowe ze zbiorów Muzeum Okręgowego w Krośnie. – Lublin, 1981. – S. 26; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 16, 366; Maślankiewicz K. Zapomniany pionier przemysłu naftowego. // „Problemy”. R. XI. 1955. № 4 (109). – S. 268-269; Nauwelaerts L. Вказ. праця. – S. 284-285; Orlewski J. Вказ. праця. – S. 20-21; Pilecki J. Działalność i znaczenie Ignacego Łukasiewicza w pionierskim okresie przemysłu naftowego (1852-1861). / Studia i materiały z dziejów nauki polskiej. Seria D. Historia techniki i nauk technicznych. Zeszyt 3. – S. 5-6; PSB. – Wrocław-Warszawa-Kraków, 1960-1961. T. IX. – S. 331; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 272-273; Tomanek L. Вказ. праця. – S. 7-10; Zeh J. Вказ. праця. – S. 202.
Грыцак Я. Й. Рабочие Бориславско-Дрогобычского нефтяного бассейна во второй половине XIX – начале XX вв.: формирование, положение, классовая борьба. Автореф. дис. … канд. истор. наук. – Львов, 1986. – С. 29.
Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 273.
Пастух Р., Сов’як П. Історія Дрогобича в датах, подіях і фактах. – Львів, 1991. – С. 13; Пастух Р. Дрогобич давній і сучасний у датах, подіях і фактах. – Дрогобич, 2002. – С. 26; Пастух Р. Дрогобич у прізвищах, датах, подіях і фактах. Видання друге, доповнене і уточнене. – Дрогобич, 2002. – С. 33.
Pilecki J. Вказ. праця. – S. 6; PSB, Вказ. праця. T. – S. 331.
Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 16.
* Гарнець – близько 3, 28 літра.
Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 273.
Szafran S. Вказ. праця. – S. 11.
Нафта і газ України. Вказ. праця. – С. 27; Пастух Р., Сов’як П. Вказ. праця. – С. 13; Пастух Р. Дрогобич давній і сучасний ... Вказ. праця. – С. 27; Пастух Р. Вказ. праця. – С. 33.
Borysław w okruchach wspomnień. Вказ. праця. – S. 46; Encyklopedyja powszechna. – Warszawa, 1862. T. 9. – S. 436; Estreicher T. Вказ. праця. – S. 16; Szajnocha W. Вказ. праця. – S. 3; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 254.
Czapliński M., Łoś A., Maroń J., Mrozowicz W. Historia w datach. – Warszawa, 1997. – S. 268; Laky J. A lámpa históriája. – Budapest, 1988. – S. 11, 180.
ЦДІАЛ. Ф. 146, оп. 19, спр. 3422, арк. 15; Історія міст і сіл УРСР. Вказ. праця. – С. 101; История городов и сел Украинской ССР. Львовская обл. – Киев, 1978. – С. 137.
Низовий Д. Вказ. праця. – С. 20.
* Дучка – невеликі ями, назва мабуть походить від невеликих долів.
Turysta w zagłębiu naftowem. Krajoznawstwo. Turystyka górska letnia i zimowa. Red. Józef Wojna. – Drohobycz, 1936. – S. 8.
Макітра Р. Вказ. праця. – С. 196; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15-16; Maślankiewicz K. Zapomniany pionier przemysłu naftowego. Вказ. праця. – S. 269; „Nafta”. – Lwów, 1897. R.V. Z. 3., 15 lutego. – S. 163; PSB. – Warszawa-Kraków, 1995-1996. T. XXXVI. – S. 447, 149; SGKP. – Warszawa, 1885. T. 6. – S. 882; Słownik historyków polskich. – Warszawa, 1994. – S. 470-471; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 273.
Нагорна О. Вказ. праця. – С. 11.
Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15; PSB. – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Lódź, 1986. T. XXIX. – S. 416; Pusch J. B. Krótki rys geognostyczny Polski i Karpat Północnych czyli opisanie zewnętrznego kształcenia i wewnętrznego składu ziemi tego kraju. – Warszawa, 1830. – S. 75-76, 82.
Геология и полезные ископаемые Западных областей УССР. Вказ. праця. – С. 243; Bóbrka naftowe dziedzictwo. Вказ. праця. – S. 15; PSB. Вказ. праця. – S. 416; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 254, 273-274.
Грыцак Я. Й. Вказ. праця. – С. 30; Мацюк О., Скибак І. Короткий нарис історії Трускавця. – Трускавець, 2000. – С. 26-27; Muck J. Вказ. праця. – S. 1.
Tołwiński K., op. cit. – S. 254; Wielka encyklopedya powszechna ilustrowana. – Warszawa, 1900. T. XXV. – S. 147; http://www.truskavec.com.ua/02.doc
Літовченко В. П., Зеленський М. І., Хонігсман Я. С. Вказ. праця. – С. 10; Низовий Д. Вказ. праця. – С. 20; Borysław w okruchach wspomnień. Вказ. праця. – S. 44; Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 49; Estreicher T. Вказ. праця. – S. 10-12; Maślankiewicz K. Zapomniany pionier przemysłu naftowego. Вказ. праця. – S. 268; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 10; Zeh J. Вказ. праця. – S. 202.
Стасів М. Ю. Вказ. праця. – С. 9; Zeh J. Вказ. праця. – S. 202.
Геология и полезные ископаемые Западных областей УССР. Вказ. праця. – С. 392; Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 45.
Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 45; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 6; Hopfinger M. Przemysł naftowy w zarysie. – Lwów, 1923. – S. 6.
Sozański J. Podkarpacie na tle początków rozwoju światowego przemysłu naftowego. // „Wiek Nafty”. Zeszyty naukowo-historyczne. – Bóbrka. – 2000. Nr 1(30), marzec. – S. 4.
Muck J. Вказ. праця. – S. 12, 17-18.
Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 303.
Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 45; Bujak F. Вказ. праця. – S. 115; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 6.
Гулишамбаров. Озокеритовая промышленность в Галиции. // „Горный Журнал”. – С. Петербург, 1882. Октябрь-ноябрь-декабрь. – Т. IV; Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 50; Maślankiewicz K. Zapomniany pionier przemysłu naftowego. Вказ. праця. – S. 269; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 7-8; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 254.
Грыцак Я. Й. Вказ. праця. – С. 31.
Muck J. Вказ. праця. – S. 12, 18.
Грыцак Я. Й. Вказ. праця. – С. 30; История городов и сел Украинской ССР. Вказ. праця. – S. 138; Muck J. Вказ. праця. – S. 1.
„Rozmaitości”. Pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej. Rok 1843. Dnia 9 września. № 36. – S. 287.
* Дьоготь – рідкий темний продукт термічної переробки твердих палив. Розрізняють деревний (берестовий і березовий) та торфовий.
** Гудрон (фран. goudron) – чорна, м’яка смоляна маса, залишок після перегонки нафти, використовується для одержання нафтових бітумів, як дорожньо-будівельний матеріал та сировини для крекінгу.
*** Назва асфальт (asfalt), бітум (bitum), земна живиця (żywica ziemna) або жидівська смола (żydowska smoła, „judenpech”), походить від найбільш відомого її місцезнаходження у давній Палестині, на березі Мертвого моря, званого „Asfaltites”, де колись знаходилися міста Содома і Гомора.
Schneider A. Вказ. праця. – S. 360-361; Witwicki S. Rys historyczny o Hucułach. – Lwów, 1863. – S. 50; Wydanie wznowione. – Lwów, 1873. – S. 50.
Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 55; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 2. – S. 239; Maślankiewicz K. Вказ. праця. – S. 387; Morawski S. Światek boży i życie na nim. – Rzeszów, 1871. – S. 50; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 9-10.
Witwicki S. Вказ. праця. – S. 52-53.
Гайда Ю. Вказ. праця. – S. 93; Нагорна О. Вказ. праця. – С. 11.
Ладыженский Н. Р. Вказ. праця. – S. 294; Нафта і газ України. Вказ. праця. – S. 30; SGKP. – Warszawa, 1886. – Т. VII.
Грыцак Я. Й. Вказ. праця. – С. 31; Низовий Д. Вказ. праця. – С. 21; Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 50; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 19; Zeh J. Вказ. праця. – S. 203.
П’ятка С. Продукція нафти (скального олію) в Бориславі. // Літературно-науковий вісник. Видає наукове Товариство ім. Шевченка у Львові. Редакційний комітет: В. Гнатюк, М. Грушевський, др. І. Франко. – Львів, 1903. – Т. ХХІІ, кн. 5. – С. 100-101; Ковалів С. Похресник і інші оповідання. – Львів, 1909. – С. 30.
История городов и сел Украинской ССР. Вказ. праця. – S. 138.
Історія української культури. Вказ. праця. – С. 198.
Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 8-9; Estreicher T. Вказ. праця. – S. 14-18; Orlewski J. Вказ. праця. – S. 30-37; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 10-19; Zeh J. Вказ. праця. – S. 203-205.
Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 53; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 13.
* Стопа або фунт – нестала міра довжини, що відповідала опорній частині ноги. Віденську стопу рахували на 31, 6 см.
Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 48-49; Janowska D., Wieliczko M. Lampy naftowe ze zbiorów Muzeum Okręgowego w Krośnie. – Lublin, 1982. – S. 7; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 13; Zeh J. Вказ. праця. – S. 203.
Pilecki J. Вказ. праця. – S. 19; Witwicki S. Вказ. праця. – S. 50.
„Wiek Nafty” № 1. 2004. – S. 22.
Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 46-47.
** В цей час для освітлення використовувались лойові та воскові свічки а також для освітлення у лампах використовували окрім рослинної та тваринної олії також такі фабричні освітлювальні матеріали, як: гідрокарбур, фотоген, камфіна та піноліна. Гідрокарбур – продукт сухої дистиляції горючих, бітумних лупків (сланців), переважно шотландських, які вміщали заледве 3-4 % олію, і які доставлялися до Гамбурга як корабельний баласт. У 1851 р. у Відні 1 центнер гідрокарбуру коштував 43 гульдени. Фотоген – продукт сухої дистиляції кам’яного вугілля, був темно-жовтого кольору з червонуватим відтінком і специфічним запахом. Камфіна – терпентинна (живиця з хвойних дерев) змішана з спиртом (алкоголем). Для освітлення також використовували і звичайну олію змішану з терпентинною; алкоголь та декілька видів газів. Laky J. Вказ. праця. – S. 10-11, 178-184; Maślankiewicz K. Вказ. праця. – S. 269; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 15; „Rozmaitości”. Pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej. Rok 1843. Dnia 21 stycznia. № 3. – S. 23; Dnia 6 maja. № 18. – S. 143.
ЦДІАЛ. Ф. 146, оп. 80, спр. 89, 90, 91, 93, 94, 95, 97; Бенюх Н. Вказ. праця. – С. 115, 190; Мончак Л., Бойко Г. Львів – батьківщина нафтової освітлювальної лампи. // „Галицька Брама”. № 1 (25), січень 1997. – С. 12-13; Ходосевич Л. Т., Паньків З. М. Аптека-музей у Львові. Путівник. – Львів, 1989. – С. 10-11; Bielski Z. Вказ. праця. – S. 12; Brzozowski S. Вказ. праця. – S. 49-62; Cząstka J. Nafta w Polsce. Вказ. праця. – S. 8-9; Estreicher T. Вказ. праця. – S. 14-18; Estreicher T. Jan Zeh zapomniany pionier przemysłu naftowego. // „Kronika farmaceutyczna”. R. XXXIII. № 20. 16. 10. 1934. – C. 328; Kossowski J. Nafta…Nafta…Nafta… – Warszawa, 1935. – S. 31-34; Morawski S. Вказ. праця. – S. 51-53; Tomanek L. Вказ. праця. – S. 22-23; Nauwelaerts L. Вказ. праця. – S. 286-287; PSB. – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1973. T. XVIII. – S. 521; Janowska D., Wieliczko M. Вказ. праця. – S. 7-8; Maślankiewicz K. Вказ. праця. – S. 269; Historia Polskiego przemysłu naftowego. Вказ. праця. – T. 1. – S. 18-19; Jan Zeh. (Sylwetka). // „Nafta”. R. V. Zeszyt 3., 15. 02. 1897. – S. 28-29; Orlewski J. Вказ. праця. – S. 30-37; Pilecki J. Вказ. праця. – S. 10-19; Pilecki J. Ignacy Łukasiewicz. // „Nafta”. № 7-8. – S. 166-167; Pilecki J. Polski prometeusz. // „Problemy”. 1954. R. 10. Nr 6.– S. 393; Zeh J. Вказ. праця. – S. 203-205; Romanowski H. W setną rocznicę zapalenia pierwszej lampy naftowej. // „Problemy”. 1953. Nr. 1. R. 9. – S. 59-62; Malinowski J. 150-lecie Przemysłu Naftowego–nowe spojrzenie na dawne dokumenty. / http://www.ornatowski.pl/lib/kopalnictwo.htm
Гошко Ю. Вказ. праця. – С. 26; Іваницький Є., Михалевич В. Вказ. праця. – С. 4; Літовченко В. П., Зеленський М. І., Хонігсман Я. С. Вказ. праця. – С. 9, 10; Borysław w okruchach wspomnień. – S. 46; Tołwiński K. Вказ. праця. – S. 253, 261.

Про автора.

Олег Микулич народився 18 липня 1976 року в місті Бориславі Львівської області. Після закінчення школи м. Бориславі в 1991-1993 рр. навчався у Дрогобицькому навчальному центрі за спеціальністю: бухгалтер промислових підприємств та оператор персональних ЕОМ. У 1997 р. закінчив Дрогобицький механічний технікум за спеціальністю інструментальне виробництво, а 2001 р. закінчив Дрогобицький державний педагогічний Університет ім. І. Франка, історичний факультет. 14-27.08.1999 р. успішно закінчив навчання в Першій Львівській Школі Лідерів, організованою Асоціацією “Школа лідерів” (Варшава), громадська організація “Європейський діалог” (Львів) за сприянням Фонду “Know Now” (Великобританія). Із 2002 р. навчається в докторантурі Європейського Колегіуму Польських і Українських Університетів, Інститут Історії Університету ім. Марії Склодовської-Кюрі, м. Люблін (Польща).
У 1994-1998 рр. працював робітником у спортивно-оздоровчому комплексі “Нафтовик” НГВУ “Бориславнафтогаз”. Із 1998 р. до 2001 р. працював педагогом-організатором при ДКП ЖЕК № 3 м. Борислава. Від 08.09.1999 р. до 25.11.1999 р. працював головою дільничної виборчої комісії № 121/107 м. Борислава по виборах Президента України. Від 03.04.2000 р. до 31.10.2000 р. працював у м. Бориславі соціальним працівником у Європейській дитячій благодійній організації – Гуманітарному Офісі Європейського Союзу у Проекті допомоги продуктами харчування.
Громадська діяльність: від 07.12.1991 р. до 18.06.1992 р. був членом малої Бориславської Пластової групи. Із 01.06.1997 р. засновник і голова Бориславського осередку Асоціації нумізматів України. Від травня 1997 р. відповідальний секретар (27.06.-21.07.1999 р. виконував обов’язки голови) Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури м. Борислава. Із жовтня 1997 р. член (з 11.11.1998 р. секретар молодіжного осередку) Бориславського об’єднаного відділення Народного Руху України, згодом РУХ (Український народний рух), сьогодні – Українська Народна Партія. Від 21.10.-31.12.1998 р. працював інтерв’юєром Київського міжнародного інституту соціології – соціологічна та маркетингова служба СОЦІС у Львівській обл. Із 08.04.1998 р. до 08.04.2002 р. депутат Бориславської міської ради ІІІ демократичного скликання, був членом постійної депутатської комісії у справах освіти, культури, сім’ї і молоді, фізкультури і спорту. Із 08.04.2002 р. депутат Бориславської міської ради ІV демократичного скликання, був головою постійної депутатської мандатної комісії, з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку. Із 18.05.2000 р. член опікунської ради виконавчого комітету Бориславської міської ради. Із 23.05.2002 р. член координаційного штабу боротьби з незаконною міграцією виконавчого комітету Бориславської міської ради. Із 25.06.2002 р. член комісії із забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод, законних інтересів громадян виконавчого комітету Бориславської міської ради.
Ініціатор і автор проекту відновленого 17.05.1998 р. пам’ятного знаку “Хреста Свободи” по вул. Модрицькій у м. Бориславі. Організатор та учасник ряду історико-краєзнавчих, літературних, культурно-мистецьких конференцій, семінарів, урочистих академій та різних культурно-просвітницьких заходів міст: Борислава, Дрогобича, Трускавця, Львова, Києва, Тернополя, Судака, Любліна (Польща) та ін. Популяризатор історії Борислава та нафтової промисловості, видаючи ряд календариків, поштових листівок, конвертів та буклетів.
Автор 30-ти опублікованих наукових, історико-краєзнавчих та публіцистичних праць, у тому числі 4 книг, з них: одна монографія, три у співавторстві. Про наукову, історико-краєзнавчу, публіцистичну та громадську діяльність автора опубліковано 60 публікацій та згадок, як вітчизняних так і закордонних.


Історичне, науково-краєзнавче видання

Микулич Олег

Нафтовий промисел Східної Галичини
до середини XIX століття

Видання друге, доповнене


Комп’ютерний набір – авторський

Літературне редагування і коректура – Євген Титикайло

Відповідальний за випуск – Михайло Данчишак

Макетування та верстка – Сергій Гороховатський

Технічний редактор – Сергій Гороховатський

Графічне та художнє редагування – Сергій Гороховатський

Друк – Тарас Гапуняк

Адреса для контакту з автором:
82-300 м. Борислав, вул. В. Великого, 171/64
Тел.: (03-248) 5-30-97
Ел. пошта: omcom@o2.pl
om@bimcom.lviv.ua
mykulych@ukr.net

Підписано до друку 11.10.2004. Формат 60 х 84 1/16.
Папір офсетний № 1. Гарнітура Лазурський.
Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 9,76
Тираж 1500. Зам. № 4-0910

Віддруковано у міні-типографії НГВУ „Бориславнафтогаз” ВАТ „Укрнафта”
82-300, Борислав, вул. Карпатська брама,26.
Тел. +380-3248-5-95-16

© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на
автора.


Создан 09 фев 2005



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
free counters Locations of visitors to this page Погода в Україні