Яремко І. Олімпійська ретроспектива. / 10:50. 25.04.2008. http://ukrtime.com/node/1035

 

Яремко І. Олімпійська ретроспектива. / 10:50. 25.04.2008. http://ukrtime.com/node/1035

Яремко І. Олімпійська ретроспектива. / 10:50. 25.04.2008. http://ukrtime.com/node/1035



Олімпійська ретроспектива

"Мишка" без голя не йшов із поля...

У всі часи, як колись, так і тепер, популярні футболісти мали свої прізвиська - дотепні та влучні. У 30-ті гімназистам не дозволяли виступати за лігові команди, а тому "штубаки" (як тоді називали учнів) виходили на поле під псевдонімами. Наприклад, добре відомий і сьогоднішньому поколінню львівських уболівальників керівник "Карпат" 1969 року і президент відродженої команди на початку 90-их Карло Мікльош у свої гімназійні часи вписувався як "Кльош", а герой нашої публікації Міхал Матіяс був відомий як "Мишковський" або "Мотилевський". Середнього зросту (176 см), доволі тендітний (74 кг), але надзвичайно технічний і амбітний Міхал дебютував у кращій команді Львова "Погоні", ще не маючи дев'ятнадцяти років. Він одразу звернув на себе увагу, практично з кожним матчем додавав у майстерності й одразу здобув прізвисько "Мишка", тому в репортажах із матчів "Погоні" журналісти, описуючи його футбольні подвиги, називали юнака саме "Мишкою". А може, ще й для того, щоби розрізнити братів Матіясів, оскільки був ще й старший - Мечислав, теж нападаючий (його прозивали "Щуриком").

У Львові в 30-ті роки було чимало здібних форвардів, але навіть серед них молодший Матіяс вирізнявся і набув найбільшої популярності. Він володів хорошим дриблінгом, тому міг на швидкості пройти кількох суперників і точно пробити по воротах. Упродовж одинадцяти лігових сезонів (1929-1939) він забив рівно сто голів. Слід зауважити, що здобув ту сотню м'ячів у 156-ти виступах, тобто демонстрував високу результативність - 0,64 гола за гру.
На жаль, Міхал не зміг повністю використати свій потенціал, бо проти нього завжди грали досить різко, а то й брутально, що часто призводило до травм. На полі він виконував функції правого півсереднього або центрфорварда, постійно був на вістрі атаки, а тому й перепадало Матіясу від "костоломів".

Та все ж упродовж семи років (1932-1939) зіграв за збірну Польщі вісімнадцять матчів і забив сім голів. Він брав участь в олімпійському турнірі 1936 року в Берліні разом із ще двома львів'янами з "Погоні" - воротарем С. Альбанським та півзахисником Я. Васєвичем. Про популярного воротаря ви могли прочитати у нашій публікації минулого тижня. А про Яна Васєвича можна згадати, що він ще встиг до початку війни потрапити до складу збірної, яка взяла участь у фінальній частині чемпіонату світу 1938 року, а під час воєнних дій опинився на британських островах і в 1943-1944 роках пограв у складі шотландського клубу "Гайберніанс" (Единбурґ), а згодом подався до далекої Аргентини, де і помер 1976 року.
А тоді, в олімпійському турнірі, збірна Польщі провела чотири матчі: виграла в Угорщини (3:0) та Великобританії (5:4), у півфіналі поступилася Австрії (1:3), а у матчі за третє місце програла Норвегії (2:3). Через шістнадцять років Міхал Матіяс знову побуває на Олімпійських іграх (1952) - уже як тренер збірної, за яку колись виступав.

Численні травми та пов'язані з цим операції вплинули на швидкість нападаючого. Зате він використовував свої вміння роздавати гольові паси. Газети того часу так писали про його гру: "Матіяс як справжній директор розпоряджається м'ячем у центрі поля, звідки роздає паси підлеглим. І навіть при тих лінощах робить це знаменито, як справжній майстер, причому вдається це йому дуже артистично". У сезоні 1935 року він став кращим бомбардиром чемпіонату Польщі, забивши 22 голи, а наприкінці того ж року Матіяса обрали найкращим футболістом країни.

Після приходу перших "совєтів", коли було розпущено всі спортивні товариства, Матіяс поїхав до Борислава, звідки походила його дружина - донька директора нафтопромислу. Там трохи пограв за місцевий "Нафтовик", а восени 1940 року його разом із найкращим бомбардиром львівської "України" Олександром Скоценем запросили до київського "Динамо". Тут львів'яни разом із динамівцями Віньковатовим, Щегоцьким та Онищенком створили грізну п'ятірку гравців нападу і встигли розпочати сезон 1941 року, але напад німецьких військ на СРСР припинив футбольний чемпіонат, і львів'яни з труднощами повернулися додому.

Після війни Матіяс виїхав до Польщі, догравав за "Полонію" з Битома, де поселилося багато колишніх його земляків, які пам'ятали кращі часи бомбардира. Залишився у футболі й почав тренувати клуби вищої ліги "Полонію" (Битом), "Віслу" (Краків), "Ґурнік" (Забже). Двічі працював із національною збірною (1951-1954) та (1966-1967). Завжди ставив собі щораз вищу мету і вмів її досягати - з "Ґурніком" 1970 року дійшов до фіналу Кубка європейських володарів кубків.

Іван ЯРЕМКО

Довідка "УіЧ"

Міхал МАТІЯС (28.09.1910-22.10.1975). Вихованець львівської "Лєхії", гравець "Погоні" (Львів), "Нафтовика"(Борислав), "Динамо" (Київ), "Полонії" (Битом), збірної Польщі (вісімнадцять ігор - сім голів). Тренер польських клубів та збірної Польщі. Учасник Олімпійських ігор (1936 - як гравець), (1952 - як тренер). Помер у Кракові.

http://ukrtime.com/node/1035


Создан 20 июн 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
free counters Locations of visitors to this page Погода в Україні