ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

 

ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

Микулич О. Життєва і творча діяльність винахідника Йогана Зега. // "Нафтовик Борислава". № 71 (7776), 14.09.2007 р. – С. 2.



Микулич О. Життєва і творча діяльність винахідника Йогана Зега. // "Нафтовик Борислава". № 71 (7776), 14.09.2007 р. – С. 2.

© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на автора.

7 вересня 2007 р. до Дня міста Борислава та Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України у м. Бориславі на вул. Шевченка, 12, о 13.00 год., відбулося урочисте відкриття та посвячення пам’ятної таблиці винахіднику промислової переробки нафти Йогану Зегу з нагоди 190-річчя від дня народження та 110-річчя від дня його смерті.

На пам’ятній таблиці викарбовано напис українською та англійською мовами:

НА ЦЬОМУ МІСЦІ ЗНАХОДИЛАСЯ АПТЕКА,
В ЯКІЙ ПРОЖИВАВ ТА ПРАЦЮВАВ
ЙОГАН (ЯН) ЗЕГ
(*02.09.1817, м. Ланьцут – †25.01.1897, м. Борислав)
МАҐІСТР ФАРМАЦІЇ, ДОСЛІДНИК, ВИНАХІДНИК
І ЗАСНОВНИК НАФТОВОЇ ТА ОЗОКЕРИТНОЇ
ПРОМИСЛОВОЇ ПЕРЕРОБКИ В УКРАЇНІ – 1853 РОКУ,
ПЕРШИЙ АПТЕКАР У БОРИСЛАВІ З 1876 РОКУ.

THE CHEMIST'S WHERE
JOHAN ZEH
(*02.09.1817, Lantsut – †25.01.1897, Boryslav)
LIVED & WORKED IS SITUATED AT THIS PLACE
THE MASTER OF PHARMACY, THE RESEARCHER, THE
INVENTOR AND THE FOUNDER OF OIL & OZOCERITE
INDUSTRIAL PROCESSING IN UKRAINE SINCE 1853.
THE FIRST CHEMIST IN BORYSLAV SINCE 1876.

  • Публікуємо виступ історика Олега Микулича про життєву і творчу діяльність винахідника Йогана Зега, який був надрукований у часописі: // "Нафтовик Борислава". № 71 (7776), 14.09.2007 р. – С. 2.


ЖИТТЄВА І ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИНАХІДНИКА ЙОГАНА ЗЕГА

Йоган (Ян) Зег народився 2 вересня 1817 р. в м. Ланьцуті, у Західній Галичині (сучасна Польща), у сім’ї Йогана та Христини. Охрещений був місцевим римо-католицьким парохом. Батько його був аптекарем, а родина, можливо, була німецького або угорського походження.
Навчався Йоган Зег у Дрогобицькій та Самбірській гімназії. У м. Самборі в 1830-х рр. працював учнем в аптеці, де вперше ознайомився з місцевими нафтопродуктами.
З 1844 р. вивчав фармацію у Віденському університеті, де 8 серпня 1846 р. склав іспит, а наступного дня захистив ступінь магістра фармації.
Із 1848 р. Йоган Зег почав працювати у Львівській аптеці “Під зіркою”, яка на той час була найбільшою в Галичині. Власник аптеки Петро Міколяш, в 1852 р. створює при аптеці хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповує у дрогобицького підприємця Абрагама Шрайнера, колишнього бориславця, центнер бориславського недосконалого дистиляту гірської нафти з дуже неприємним запахом і доручає Йогану Зегу здійснити дистиляцію (ректифікацію) цього продукту до ступеня дорогого так званого “Oleum petrae album”, що доставлявся в аптеки з Італії і звичайно називався скальна олія (Petreoleum). Після довгих тижнів лабораторних експериментів Йоган Зег успішно виконує поставлене завдання – здійснює дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції. Для очищення нафти Й. Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин.
30 березня 1853 р. у м. Львові, в аптеці “Під зіркою” на сучасній вул. Коперника, 1 (нині аптека № 24), у бляшаній лампі, виготовленій львівським бляхарем Адамом Братковським, вперше публічно “засвітився” одержаний нафтопродукт, який, як Й. Зег так і інші, називали просто нафтою, що застосовувалася для освітлення. А 31 липня 1853 р. у головній львівській лікарні на вул. Личаківській розпочалося освітлення приміщень за допомогою ламп А. Братковського та нафтового дистиляту Й. Зега. Вночі, цього ж дня, за допомогою цього освітлення, була вперше у світі проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславу Холєцкому.
Ще 27 травня 1853 р. Й. Зег подав до Намісництва у Львові заяву про видачу йому привілею – виключних прав (у сучасному розумінню патенту) на очищення нафти хімічним шляхом. До заяви додано опис винаходу і прохання збереження таємниці цього винаходу та квитанція про оплату в розмірі 40 флоринів конвертованою валютою. Привілей був виданий у Відні 2 грудня 1853 р. на ім’я Йогана Зега, магістра фармації у Львові та оголошений у пресі. Про це свідчать документи віденського та львівського архівів. У описі привілею вказується: “Винахід, очищення гірської нафти хімічним способом так, щоб вона завдяки цьому стала придатною до використання у технічних цілях”. Тут варто зазначити, що у США дослідження хімічного складу нафти було вперше здійснено і опубліковано професором хімії з університету у м. Яле Беняміном Сілліманом тільки 16 квітня 1855 р.
Йоган Зег, також, із озокериту та його похідних почав у лабораторії виготовляти свічки, про що свідчать архівні матеріали та привілей, виданий у Відні 23 листопада 1853 р.
Після свого винаходу магістр фармації Й. Зег повністю зосередився на подальшій праці в царині нафтопереробки. Він відкрив першу у Галичині у Львові цісарсько-королівської привілегійовану тобто з виключними правами, так звану Камфінфабрику, де дистилював та очищав нафту. А у Львові на вул. Краківській відкрив крамницю з продажу легкої нафти населенню для освітлення, а також легкої фракції (очевидно, бензину), як рідини для виведення плям з одягу та для інших технічних цілей.
На унікальній фотографії, виконаній до 1867 р., бачимо Й. Зега, а поряд з ним на столі у колбах продукти дистиляції нафти – результат його промислового винаходу. В цей час у Галичині виникають безліч підприємств по переробці нафтових продуктів. Цьому також посприяв офіційний документ – гірничий статут, виданий 23 травня 1854 р. австрійським урядом, де, за дозволом влади, дозволявся видобуток нафти приватним особам, а також розмежування земельної власності від гірничої.
У 1854 р. на виставці у Мюнхені Йогана Зега було нагороджено похвальною грамотою за досконалий дистилят нафти. У грамоті вказувалося: “Йоган Зег, магістр фармації і власник привілею у Львові – Австрія: похвальне визнання за повну дистиляцію скельної олії”.
У рапорті (звіті) Торгово-промислової палати у Львові високому цісарсько-королівському міністерству торгівлі, промисловості та громадського будівництва про стан торгівлі та промисловості у регіоні за 1854-1856 рр., виданого окремою книгою в 1859 р. вказується, що тут діє “цісарсько-королівська привілегійована Камфінфабрика Йогана Зега” з двома дистиляційними апаратами та двома чанами (посудинами), на якій працювало чотири робітники. Ця фабрика переробила сировини: у 1854 р. – 600 центнерів нафти; у 1855 р. та 1856 р. по 250 ц. З цієї нафти було виготовлено такі продукти переробки: „Asphalt” (нафтовий бітум); „Rectificirtes Brennöl” (ректифікована горюча (освітлювальна) олія); „Steinöl” (кам'яна олія, нафта); „Wagenschmiere” (мастило для возів, вагонів) та „Goudron” (гудрон). А сировина постачалася з Борислава Самбірського повіту, з Коломиї та Богородчан Станіславського повіту. Продукти продавалися більшою мірою у країні, а незначна частина була вивезена у західні кордони країни та до Прусії (Німеччини). Також вказувалося, що за умов великих капіталів та вищій підприємливості могло б виробництво нафти створити у цьому регіоні вагому виробничу галузь. Згодом так і сталося. У Галичині створилася велика нафто-озокеритна промисловість країни з центром у Бориславі.
До 1858 р. Й. Зег доставляв у столицю Австрії Відень достатню кількість нафтового дистиляту для освітлювальних потреб. Ще з 1854 р. цей продукт для освітлення, як дешевший, почала використовувати Північна залізниця Австрійської імперії, а на прохання тодішнього директора пошт у Львові, Й. Зег з бориславської нафти виготовляв мастила до поштових возів у формі шматків мила.
Й. Зег мріяв про поширення і використання свого винаходу. Та його долю спіткало велике нещастя. 12 лютого 1858 р. з фабрики до його магазину у Львові було привезено бочку з нафтопродуктами, яка була пошкоджена, а з неї витікала рідина. Перед крамницею утворилася калюжа. За однією з версій, випадковий перехожий підпалив дистилят, вогонь перекинувся на крамницю де дружина Й. Зега Дорота, з дому Облочинська, та її 17-річна сестра Герміна, що продавали нафтопродукти, трагічно загинули у вогні.
Шокований катастрофою Й. Зег на якийсь час припинив успішно розпочату ним справу, проте, уже наприкінці 1858 р. він організовує нову крамницю з продажу нафтопродуктів на розі вул. Довгої (сучасна вул. Театральна), навпроти нинішнього театру ім. М. Заньковецької. Про це свідчить реклама у львівській газеті “Przegląd powszechny” від 5 та 8 січня 1859 р. Однак, збільшення згодом переробки нафти іншими підприємцями, як у краю так і за кордоном, та через конкуренцію численних, більших підприємств, спонукало винахідника нафтопереробки та промисловця залишити розпочату ним справу.
21 серпня 1875 р. Й. Зег одержав концесію на створення в Бориславі аптеки на вул. Панській (сучасна вул. Шевченка, 12), яку відкрив у березні 1876 р. з назвою "Зірка". Він вдруге одружується, з Марією (третя сестра з Облочинських), з якою у них було двоє дочок, і до останніх своїх днів був власником аптеки у Бориславі. Й. Зег та його родина була в дружніх стосунках з письменником Стефаном Ковалівим. Дружина та дочка Й. Зега були хресними матерями двох дітей С. Коваліва.
Після короткочасної хвороби він помирає 25 січня 1897 р. у Бориславі, і похований на колишньому старому цвинтарі, що на розі сучасних вулиць Володимира Великого і Героїв ОУН-УПА. Згодом власниками аптеки були: дочка Й. Зега та її чоловік, Алєксандр Хоміньскі, в 1920-30 рр. Артур Ротенберґ. А в 1973 р., у зв'язку із новою радянською забудовою міста, міська влада знесла будівлю аптеки Й. Зега.
У 13-му томі “Енциклопедії загальної” за 1902 р., на 516 сторінці у статті “Скальна олія” вказується, що промислова розробка з нафтопереробки розпочалася у Галичині з 1853 р., а професор Ягейлонського університету, у Кракові, доктор Тадеуш Естрайхер та професор Вроцлавського університету Казимир Маслянкевич, свої статті про Йогана Зега, відповідно у 1934 р. та 1955 р. назвали “Забутий піонер нафтової промисловості”.
Отже, ми належно віддаємо сьогодні почесті цьому творцю нафтопереробної промисловості України. У містах Бориславі та Львові належало б одну з численних назв вулиць назвати його іменем.
Ім’я Й. Зега повинно посісти заслужене місце в історії нафтово-озокеритної промисловості України, а його життєва та творча діяльність була якнайбільше поширена та розповсюджена.


Також, про відкриття пам’ятної таблиці можна прочитати:

  • "Нафтовик Борислава". № 70 (7775), 12.09.2007 р. - С. 1;

  • Пастух Р. Пам’ятна таблиця – першому переробнику бориславської нафти. // "Високий Замок плюс Дрогобиччина". № 166 (3573), 13-19.09.2007 р. – С. 3;

  • Увічнили винахідника Яна Зега. "Нафтовик Борислава". № 72-73 (7777-7778), 19.09.2007 р. - С. 2.


© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на автора.


    Создан 20 сен 2007



      Комментарии       
    Имя или Email


    При указании email на него будут отправляться ответы
    Как имя будет использована первая часть email до @
    Сам email нигде не отображается!
    Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
free counters Locations of visitors to this page Погода в Україні