ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

 
 

ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

Микулич О. Іван Зег – піонер промислової нафтопереробки. // „Нафтовик Борислава” № 23 (7307), 26.03.2003 р. – С. 2.



Микулич О. Іван Зег – піонер промислової нафтопереробки. // „Нафтовик Борислава” № 23 (7307), 26.03.2003 р. – С. 2.

© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на
авторa.

Іван Зег – піонер промислової нафтопереробки
(До 150 – ти річчя з дня освітлення нафтовою лампою
на Україні).

Другого вересня 1817 р. в м. Ланьцуті в Галичині (нині територія Польші) у родині аптекаря народився Іван (Йоган) Зег, якому згодом судилось зробити винахід, що започаткував промислову переробку нафти в Україні.
Іван Зег закінчив Самбірську гімназію. У Самборі в 1830-х роках працював учнем в аптеці, де вперше ознайомився з нафтопродуктами.
З 1844 р. студіював фармацію у Віденському університеті, де 8 серпня 1846р. склав іспит, а наступного дня захистив ступінь магістра фармації.
З 1848 р. Іван Зег почав працювати у Львівській аптеці “Під золотою зіркою”, яка на той час була найбільшою в Галичині. Власник аптеки Петро Міколяш, в 1852 р. створює при аптеці хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповує у підприємців Абрагама Шрайнера і Лейби Штієрмана два центнери бориславського недосконалого дистиляту нафти з дуже неприємним запахом і доручає Івану Зегу здійснити ректифікацію цього продукту до ступеня “Oleum petrae album”. Після довгих тижнів лабораторних експериментів Іван Зег успішно виконує поставлене завдання і одержує прозорий, без запаху ректифікат з нафти – т. зв. гас.
30 березня 1853 р. у м. Львові, в аптеці “Під золотою зіркою” по вул. Коперника, 1 (нині аптека № 24), у бляшаній лампі, виготовленій львівським бляхарем Адамом Братковським, вперше публічно “засвітився” гас, одержаний Іваном Зегом.
Отож, результат винаходу полягав у довгому ланцюжку спроб розщеплення нафти на окремі фракції – на бензинову і гасову фракції та мазутний залишок. Для очищення фракцій І. Зег використав концентрацію сірчаної кислоти та содовий розчин. Результат його винаходу – очищений гас, невдовзі знайшов втілення у практичній справі – для освітлення будинків і вулиць, як у Львові, так і в інших містах і селах.
31 липня 1853 р. у головній львівській лікарні по вул. Личаківській почалось освітлення приміщень за допомогою ламп А. Братковського та гасу І. Зега, а вночі, цього ж дня, за допомогою цього освітлення, була вперше проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславові Холєцкому.
Ще 27 травня 1853 р. І. Зег подав до Намісництва у Львові заяву про видачу патенту на очищення нафти хімічним шляхом. До заяви додано опис винаходу та квитанція про сплату такси в розмірі 40 флоринів конвертованою валютою. Патент був виданий у Відні 2 грудня 1853 р. на ім’я Івана Зега, магістра фармації у Львові. У патенті вказується: “Винайдення на підставі природньої гірської нафти на хімічній основі, що може безпосередньо використовуватися для технічних цілей”. Про це свідчать документи австрійського та львівського архівів.
Власне, це не був перший винахід Івана Зега. Ще у 1850 р. він отримав патент на спосіб вторинного використання водяної пари у паровій машині, а потім ще отримав цілий ряд патентів. Іван Зег, також, із фракції озокериту та його похідних почав у лабораторії виготовляти свічки, про що свідчать матеріали архіву у Львові та патент, який був йому виданий у Відні 23 листопада 1853 р.
Після свого винаходу, освітлювального гасу, магістр фармації І. Зег повністю зосередився на подальшій праці в царині нафтопереробки. За свій винахід від Галицького губернаторства він отримав патент та концесію на відкриття першої у Галичині нафтової дистилярні. Між Бориславом і Дрогобичем він створив малу рафінерію нафти, де дистилював нафту на гас, бензин та мазут. А у Львові 1854 р. по вул. Краківській відкрив дерев’яну крамницю з продажу легкої нафти населенню – гасу для освітлення, а також легкої фракції (очевидно, бензину), як рідини для виведення плям з одягу та для інших технічних цілей.
Згодом, у Галичині, виникають безліч малих підприємств по переробці нафтових продуктів. Цьому також посприяв офіційний документ – гірничий статут, виданий 23 травня 1854 р. австрійським урядом де, за дозволом влади, дозволявся видобуток нафти приватним особам, а також розмежування земельної власності від гірничої власності.
У 1854 р. на виставці у Мюнхені Івана Зега було нагороджено похвальною грамотою та медаллю за досконалий ректифікат нафти. У грамоті вказувалося: “Johann Zeh, Magister der Pharmacie & Privilegiums-Inhaber in Lemberg – Oesterreich: Belobende Erwähnung für vollkommen rectificirtes Steinoel”.
До 1858 р. І. Зег доставляв у столицю Австрії Відень достатню кількість гасу для освітлювальних потреб. Також з 1854 р. цей продукт для освітлення, як дешевший, почала використовувати Північна залізниця Австрійської імперії.
На прохання тодішнього директора пошт у Львові І. Зег з бориславської нафти також виготовляв мастила до поштових возів у формі шматків мила.
Іван Зег мріяв про поширення і використання свого винаходу. Однак, його долю спіткало велике нещастя. 12 лютого 1858 р. з Борислава до його магазину у Львові було привезено бочку з переробленою нафтою, яка була пошкоджена, і з неї витікала речовина. Перед крамницею утворилася калюжа. За однією з версій, випадковий перехожий (чи справді випадковий?) кинув сірника, нафта загорілася, вогонь перекинувся на крамницю і дружина І. Зега Дорота, з дому Облочинська, та її молода 17-річна сестра Герміна, що продавали нафтопродукти, та ще дві відвідувачки згоріли.
Шокований катастрофою І. Зег на якийсь час припинив успішно розпочату ним справу, проте, наприкінці 1858 р. він організовує нову крамницю, з продажу нафтопродуктів, на розі вул. Театральної (тоді Довгої), навпроти сучасного театру ім. М. Заньковецької. Про це свідчить реклама у львівській газеті “Przegląd powszechny” від 5 і 8 січня 1859 р. Всі переваги нафтового освітлення викладені майже в поетичній формі. Фірма І. Зега діяла до 1875 р., поки у Бориславі не вичерпалися неглибокі поклади нафти, що спонукало творця методу нафтопереробки залишити нафтову справу.
У 1875 р. І. Зег одержав концесію (дозвіл) на створення в Бориславі аптеки, яку відкрив у березні 1876 р. Вдруге він одружується з Марією (третя сестра з Облочинських) з якою мав двох дочок, і до останніх своїх днів працював аптекарем у Бориславі по вул. Панській (сучасна вул. Шевченка). У „Дрогобицькій газеті” за 1888 р. була поміщена реклама про певний препарат для знищення комах, який можна було придбати у Бориславі в аптеці Івана Зега.
Після короткочасної хвороби помирає 25 січня 1897 р. у Бориславі, і був похований на колишньому старому польському цвинтарі, що на розі сучасних вулиць Володимира Великого і Героїв ОУН-УПА.
У 10-му томі варшавської “Енциклопедії загальної” за 1875 р., у статті “Скальне масло” вказується, що промислова розробка з нафтопереробки розпочалася у Галичині з 1853 р., а професор Ягейлонського університету, у Кракові, доктор Тадеуш Естрайхер та професор Вроцлавського університету Казимир Маслянкевич, свої статті про Івана Зега, відповідно у 1934 р. та 1955 р., назвали “Забутий піонер нафтової промисловості”.
Отож, потрібно віддати належне цьому творцю нафтової промисловості в Українській Галичині. Ім’я Івана Зега повинно посісти належне місце в історії нафтової промисловості України. А у м. Бориславі належало би встановити пам'ятну таблицю та одну з численних (часом навіть дуже примітивних) назв вулиць міста, назвати його іменем та прізвищем.

м. Борислав
25. 02. 2003 р.

© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на
авторa.


Создан 27 янв 2005



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
free counters Locations of visitors to this page Погода в Україні