ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

 
 

ОПУБЛІКОВАНА ПРАЦЯ ОЛЕГА МИКУЛИЧА

Микулич О. До 100-річчя з дня народження Михайла Драґана.



Микулич О. До 100-річчя з дня народження Михайла Драґана. / Борислав: минуле і сучасне. Збірник статей, повідомлень та доповідей Першої наукової історико-краєзнавчої конференції до 610-ї річниці першої писемної згадки про Борислав, 25.09.1997 р. Упорядник: О. Микулич. – Дрогобич, 1998. – 56 с., іл. – С. 28-30.

© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на
авторa.


ДО 100-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
МИХАЙЛА ДРАҐAHA


Десятки відомих та маловідомих постатей, що походять з бориславської землі, проживали та працювали у Бориславі, творили його історію, заслуговують на увагу і пошану нащадків.
Одним із них, донедавна маловідомим в історії Борислава, є Михайло Драґан, визначний український мистецтвознавець, музеєзнавець, історик, дослідник українського мистецтва та архітектури.
Народився Михайло Дмитрович Драґан 20 листопада 1899 року в с. Тустановичах /сучасний Борислав/. Навчався у сільській школі та школі о.о. Василіан у Дрогобичі, пізніше продовжив навчання у державній чоловічій гімназії у Перемишлі. В 1921 р. вступив до Українського підпільного університету у Львові, де закінчав у 1924 р. україно- і слов’янознавчі студії, водночас працюючи в Національному музеї. Згодом, вивчав мистецтвознавство у державному університеті в 1926-1930 роках. Крім того, ще під час навчання в середній школі, вчився гри на скрипці в музичній школі, а у студентські роки відвідував школу малярства Олекси Новаківського в його майстерні і вчився, по змозі, на курсах різних мов /крім російської, польської та німецької, знав англійську і французьку/.
В час праці М. Драґана в Національному музеї, часто читали цікаві лекції його директор Іларіон Свєнціцький, інші фахівці з історії та музейної справи. Вони так вплинули на молодого співробітника, що М. Драґан усього себе присвятив цій справі.
Михайло Драґан мав можливість спілкуватися з людьми різних спеціальностей. Серед них – археолог, дослідник стародавнього Галича, Ярослав Пастернак; мистецтвознавець Володимир Січинський з Праги; архітектор і реставратор Олександр Пещанський; літературознавець, дослідниця життя і творчості Лесі Українки, Фуртак - Деркачева; етнограф Гургула; славіст, мистецтвознавець і музеолог Іларіон Свєнціцький та багато інших.
Переважно влітку з фотоапаратом в руках, він пішки обійшов чи не всю Бойківщину, де фотографував і замальовував державні будівлі, церкви, дзвіниці та інше. Повз його увагу не проходили ікони, різьба, стародруки та інше. Михайлу Драґану вдалося створити унікальну фототеку на 2,5 тисячі фотографій церков, дзвіниць, частина яких збереглася тільки на його плівках.
Перші його пресові публікації друкували часописи “Новий час”, “Діло”, “Гомін басейну”, “Мета”, “Академічні вечори”. Відтак назбиралося чимало фактажу з науковими висновками.
Наприкінці 1931 року М. Драґан перейшов на посаду керівника новозаснованого музею Львівської Богословської Академії. У 1939 р. він повернувся на роботу до Національного музею. У 1932 р. Михайло Драґан здобув вчений ступінь доктора філософських наук.
Професор М. Драґан – автор низки мистецтвознавчих праць: “Розвиток і занепад Скиту Манявського” (1926), “Мистецька творчість П. Холодного” (1931), велика двотомна монографія “Українські дерев’яні церкви (1937)”, статті про сучасне українське малярство та інші.
Праці Михайла Драґана – чи не найкращі в Європі фундаментальні дослідження українського професійного мистецтва загальноєвропейських стилів. Учений довів, що твори наших майстрів цілковито відповідали найвищому рівневі мистецтва Східної і Центральної Європи.
У Національному музеї спершу М. Драґан працював на посаді заступника директора з наукової роботи, але згодом змушений був перейти на посаду завідувача відділу давнього мистецтва.
8 березня 1952 р. після тривалої недуги і невдалої операції обірвалося його життя. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Михайло Драґан сформував цілу когорту українських мистецтвознавців. Серед його учнів і послідовників–Віра Свєнціцька, Людмила Міляєва, Павло Жолтовський, Григорій Логвин та багато інших.
Через вісімнадцять років після його смерті, опублікована друга монографія М. Драґана – “Українська декоративна різьба ХVІІІ ст.” У неї він вклав багато праці, часу та сил.
У 1989 р. з нагоди 90-річчя вченого-музеєзнавця у Львові відбулась наукова конференція та видано каталог. У 1995 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України видав у Львові альбом Р. Сулика “Перлини дерев’яної архітектури Бойківщини”, що базується на працях М. Драґана. В Канаді, у м. Торонто, С. Гординський видав книгу “Українська Ікона” українською, англійською та німецькою мовами, де використані фотографії М. Драґана. А 25-26 червня 1996 р. музей “Дрогобиччина” і науково-культорологічне товариство “Бойківщина” організували в Дрогобичі перші Драґанівські читання “Сакральне мистецтво Бойківщини”. Матеріали цих читань видрукувані збірником, стали основою для їх продовження. З огляду на те, що незабаром відзначатимемо 100 років від дня народження вченого, порушено питання про гідне увічнення імені М. Драґана у Бориславі - Тустановичах, Дрогобичі, Львові. Наукові праці вченого зберегли свою актуальність і ще довго служитимуть вітчизняним дослідникам давнього українського мистецтва.

Примітки:

1. “36-ліття Національного Музею у Львові”. Під ред. І. Свєнціцького. - Львів, 1930. - С. 40-42.
2. Украинский советский энциклопедический словарь. - Київ, 1988. Т. I. - С. 566.
3. Енциклопедія Українознавства. Перевидання в Україні. - Львів, 1993. Т. 2. - С. 592.
4. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі. 1885-1995. - Дрогобич, 1995. - С. 149.
5. Сулик Р. Перлини архітектури Бойківщини. - Львів, 1995.
6. Українське мистецтво. Біографічні дані. - Київ, 1997. - С. 219.
7. Смольський Г. Мистецька школа О. Новаківського у Львові 1922-1935 рр. // “Галицька брама” № 7 (31), липень 1997. - С. 9, 16.

© Усі права застережено. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на
авторa.


Создан 26 янв 2005



  Комментарии       
Всего 1, последний 3 года назад
V-TRIFON 10 авг 2013 ответить
На этой странице предлагаем рубрику " ИЩЕМ ДРУГ ДРУГА " - для этого надо всего лишь коротко написать о СЕБЕ.

ПРИМЕР:

Иванов Иван Иванович - родился в с. Радоловка в 1955г.
- жил и учился до 17 лет - переехал с родителями в Казахстан.
-сейчас живу в Германии. ( добавьте что считаете нужным и важным ).
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
free counters Locations of visitors to this page Погода в Україні