ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА ДОВІДКА ПРО м. БОРИСЛАВ

 

ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА ДОВІДКА ПРО м. БОРИСЛАВ

Автор доктор історії ОЛЕГ МИКУЛИЧ.



БОРИСЛАВ (анг. Boryslav; нім. Boryslau, Boryslav, Boryslaw, Borislau, Borislaw, Borislav; фр. Boryslav; пол. Borysław; рум. Borîslav; угор. Boriszlav, Boryszlav; латинська Boryslaviensis; есперанто Borislajn; арабська بوريسلاف; китайська 鮑里斯拉夫, іврит בוריסלכ ,בוריסלאכ; їдиш באָריסלאַוו; рос. Борислав) — місто обласного підпорядкування Львівської області. Історичне населене місце із збереженим історичним ареалом та традиційного характеру даного середовища. Єдине місто в світі яке розташоване на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищі з численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. До складу Б. міської ради входить також бальнеологічний курорт смт. Східниця (див. Східниця).

  • Б. знаходиться у передгір'ї та північно-східних схилах Укр. Карпат (Верхньодністровські Бескиди або гори Східних Бескидів - г. Городище 641 м. над р. м., г. Буковиця та ін.) та у міжгірних улоговинах, на р. Тисмениці (довжина якої 49 км., притока Бистриці–Тисменицької, бас. Дністра) за 99 км. від обл. центру. Географічна віддаль м. Б. до державного кордону з Польщею становить 50 км. Географічні координити м. Б.: 49°28' пн. шир., 22°42' сх. довг. Вис. над рів. моря коливається від 308 до 641 м. Через Б. протікають притоки р. Тисмениці – річки (струмки, потоки): Раточинка, Крушельниця, Безіменний, Ропний, Понерлянка, Лошень, Жовтий та ін., які під час повеней сильно розливаються приносячи збитки Б.
  • Клімат: Згідно зі статистичними кліматичними даними у Бориславі помірно-континентальний (помірно теплий та вологий клімат). На утворення конкретного типу погоди має вплив морське повітря створюючи зимою потепління і сильну хмарність та сніжність, а літом прохолоду і дощ. Натомість континентальне повітря приносить спеку літом і морози зимою. Меншу роль відіграють тропічні та арктичні повітряні маси.
  • Температура: Середньорічна температура +7,6°С робить Борислав схожим до кавказьких курортів, зокрема до Кисловодська +7,7°С. Найгарячіші місяці у Бориславі – липень і серпень з середньомісячною температурою бл. +18 – +22°С. Найбільш холодним вважається січень –4,1°С. Навесні переважно тепло. Середня температура за три весняні місяці коливається в районі +14°С. Восени теж не так холодно і середня температура – бл. +12°С.
  • Опади: Середньорічні суми опадів для Борислава не виходять за межі 759-820 мм. Найбільша кількість опадів у Бориславі припадає на період кінця весни і літо (особливо червень і липень), а найменше – взимку. висока зволоженість через значні опади - зливи, грози.
  • Вологість і тиск повітря: Для Борислава характерна висока вологість повітря (взимку – 71-81 %, влітку – 83 %) і понижений атмосферний тиск, який коливається протягом року в рамках 725-742 мм. рт. ст. Висока вологість особливо відчутна зранку і ввечері, вдень вона наближається до оптимальної. А тому, незважаючи на високу температуру повітря, зранку і ввечері відносно прохолодно. Періоди з найвищим рівнем відносної вологості – серпень-жовтень, з найнижчим – квітень-травень. Кількість туманних днів не перевищує 20-25 на рік. Приблизно стільки ж днів з грозами. Середня кількість хмарних днів у році – 99, ясних та сонячних – бл. 98. Найбільша хмарність спостерігається у листопаді, найменша – у липні-вересні. Часті західні вітри, деколи бувають сильні вітри, хмарність, сніжність.
  • У Б. 6 типів грунтів, 5 ставків. Площа Б. – 30,7 км ²., Схід. – 6,93 км ². Пл. Б. зайнята лісами (буково-ялицеві) – 359 га., с.-г. угіддя – 815 га. Корисні копалини: нафта, газ, озокерит, менілітові сланці, пісок у Мразниці, глина - (колись на Волянці діяла цегельня), брили вапняку юрського періоду у Бориславі, Мразниці, Тустановичах, Волянці та Східниці, а колись видобувались у присілку Східниці - Вапнярка, гравій (щебінь) та кам’яні брили дилювіального періоду у Бориславі, Бані Котівській, Тустановичах, Волянці та Губичах - (колись у Бориславі, Мразниці, Східниці та Вапнярці діяли каменоломні), річковий шутер, гіпс у Бориславі, Тустановичах та Волянці, сіль (солянки) - (колись виварювали сіль у т. зв. соляних жупах (солеварні) у Бані Котівській, Бориславі, Мразниці та Тустановичах), мінеральні та лікувальні води типу „Нафтуся” (10 джерел).
  • Через Б. проходять шосейні шляхи: Дрогобич – Східниця, Трускавець – Підбуж (Р131). Сполучення Б. з обл. центром - номери шосейних доріг Р131; А270; Р132; Е471; М06; М17. Трансп. обсл. нас. міста: залізниця, автоколона „Львівавтотранс”, ПП „Транспортник”, „Карсан” та ін. Є залізнична станція, автостанція.
  • Насел. Б. – 37,0 тис., Схід. – 2,2 тис. осіб (01.01.2005). Діапазон поштових індексів: Б. 82300-82390, Схід. 82391. Телефонний код +38 (03-248). Міська рада - 45 депутатів, виконавчий комітет та міський голова на вул. Т. Шевченка, 42. Діють чотири комітети громадського самоврядування у мікрорайонах: Губичі, Тустановичі, Мразниця та Баня Котівська.
  • Поряд з Б. у I тис. до н. е. на скельній групі Камінь, поблизу с. Урич функціонувало язичницьке святилище. Вчені виявили 270 петрогліфів. У ІХ-ХІІІ ст. на скелях існував могутній дитинець Тустань. Виявлено 4000 пазів і вирубів. На їх основі здійснено графічну реконструкцію унікального наскельного давньоруського 5-ти поверхового оборонного та митного пункту міста-фортеції – Тустань ІХ-ХІІІ ст. До ХVI ст. існував замок. Зараз у с. Урич діє музей.
  • Археологічні знахідки на околицях Б., а також назви топонімів: Городище, Княже поле, Сторожня, Чернеча гора та інші, вказують на те, що цей район був густо заселений, і що поселення існували тут ще до княжих часів.
  • Сучас. Б. знаходиться на тер. старовин. істор. поселень – Борислава, Бані Котівської, Губич, Мразниці та Тустанович, які наприкінці ХIX ст. діяли на підставі закону про сільські громади від 12.08.1866. Однак через фактичний промисловий, суспільний та урбанізаційний розвиток, із другої пол. ХІХ ст., громади Борислава та Тустанович з 07.03.1906 юридично почали діяти на підставі закону від 03.07.1896 про громади міст та містечок. Отож, із цього часу юридично та фактично Борислав та Тустановичі стали містами (містечkами) з підпорядкуванням Дрогобицькому староству. На підставі пропозицій громадськості та Постанови Ради Міністрів Польщі від 20.05.1930 до міста Б. були приєднані навколишні поселення – м. Тустановичі, с. Баня Котівська, с. Губичі та с. Мразниця, які фактично 03.02.1931 р. утворили т. зв. „Великий” Борислав площею 60 кв. км із населенням 42 000 осіб. За своєю територію Борислав був третім містом після столиці Варшави та промислового м. Лодзі, а також третім у Львівському воєводстві, за кількістю населення, після Львова і Перемишля. Бориславське міське громадське майно в цей час оцінювалося на близько 11 млн. злотих. 26.07.1933 юридично ще були затверджені й нові міські права м. Б. Із 1934 м. Б. вилучено з підпорядкування Дрогобицького староства (повіту) й став містом Львівського воєводського (обласного) підпорядкування.
  • Перша писемна згадка про Б. – у грамоті польськ. королеви Ядвіги від 19 березня 1387 р. За першим поділом Польщі (1772) Б. у складі Східної Галичини потрапив під панування Австрії (від 1867 до 1918 Австро-Угорщини). В 1859 у самому Б. проживали 621 особа.
  • На території Б. діяв від найдавніших часів нафтовий промисел. А з 1853 р., після винайдення і застосування 30.03.1853 р. Йоганом (Яном) Зегом (02.09.1817, м. Ланьцут – 25.01.1897, м. Борислав) у м. Львові нафтового дистиляту для освітлення, Б. став відомим промисловим центром з видобутку та переробки нафти, озокериту і газу.
  • Бориславське нафтогазове та озокеритне родовища знаходяться на так званому Бориславсько-покутському покриві – тектонічна структура, складова частина Передкарпатського прогину. З півд. заходу перекрита структурою Скибового покриву з амплітудою насуву понад 20 км. На півн. сході насунута на Самбірський покрив. Флішовий комплекс крейдового та палеогенового віку складений пісковиками, глинами, мергелями, а неогенові нижні моласи містять конґломерати, пісковики, соленосні глини.
  • Б. промислове родовище озокериту (відкр. 1854 львівським промисловцем Робертом Домсом) єдине і одне з найбільших у світі за запасами та рівнем видобутку. В 2-й пол. ХІХ ст. борис. озокерит використано для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю між Європою і США. Із 1861 р. у Б. видобуток нафти відбувався за допомогою свердловин пробурених Р. Домсом. 31.12.1872 у Б. введено в експлуатацію залізницю. 1873 у Б. було 12000 ям-криниць (т. зв. „дучки”) з яких видобутком нафти і земного воску (озокериту) займалися 75 великих та 779 малих підприємств, де працювало 10500 робітників. Про розвиток промисловості у Б. писали письменники: Іван Франко - збірник „Борислав” (1877), прозові твори, повісті: „Boa constrictor” (1878), перший в українській літературі всесвітньо відомий соціальний роман про робітничий рух „Борислав сміється” (1881), до важливіших студій Ф. з ділянки фольклору належить „Дещо про Борислав” (1882) та ін., Стефан Ковалів - численні нариси і оповідання, та ін. Пром. розробка Б. нафт. родовища досягла апогею 1909, що становило на той час 5 % світ. видобутку нафти та перше місце із видобутку озокериту.
  • Провідна галузь пром-сті – нафтогазовидобувна. Серед її основних та суміжних підприємств ПАТ „Украфта” найбільшими є: НГВУ „Бориславнафтогаз”, Бориславська експедиція Прикарпатського управління бурових робіт, Бориславська центральна база виробничого обслуговування, Бориславське газопереробне виробництво Долинського ГПЗ та ін. На тер. Б. нині експлуатуються близько 450 нафтогазових свердловин, глибиною від 50 до 2578 м. Нафта надходить на Дрогобицький нафтоперероб. з-д, нафт. газ – на борислав. газоперероб. з-д. Перспективи розвитку Б. родовища пов’язують з пошуками нафти на глиб. понад 3000 м. та впровадженням нових методів збільшення нафтовіддачі порід. Ін. галузі Б. були представлені 19 kолишніми великими пром. підпр-ми та ряду підпр-ми малого бізнесу. Серед них з-ди: хім. (спеціалізувався на вироб. лакофарб. матер-лів), есперим. ливарно-мех. (обладнання для нафтогаз. пром-сті), фарфоровий, „Бориславський озокерит” (шахта глиб. 155 м.), штуч. алмазів і алмаз. інструменту, радіоелектрон. мед. апаратури, „Спецлісмаш”, лісокомплекс, продтоварів, хлібзавод та ін.ф-ки: взуттєва, швейна, клеєних нетканих м-лів, меблева. НДІ „Синтез”. Однак, більшість із цих та інших підприємств та установ, з 1990-х рр., не лише припинили свою діяльність, але й остаточно ліkвідовані та зруйновані.
  • Для м. Борислава на р. Рибник, Дрогобицького р-ну., діє водозабір питної води потужністю 8 млн. м. куб/рік, та локальні водозабори у м. Бориславі. Водозабір на р. Східничанка в смт. Східниця для селища та пансіонату „Верховина” потужністю 10 тис. м. куб./рік. Водозабір на безіменному струмку в с. Улично для НГВУ „Бориславнафтогаз” потужністю 20 тис. м. куб/рік.
  • У Бориславі та Східниці експлуатуються родовища підземних мінеральних вод та розсолів. На базі східницького родовища мінеральних вод типу „Нафтуся”, а це 38 джерел та 17 свердловин, Східниця з 09.01.1976 р. функціонує як Бальнеологічний (лікувальний) курорт державного значення, згодом, як Всеукраїнська дитяча оздоровниця, а з 2005 р. курорт імені Омельяна Стоцького. На території Дрогобицького держлісгоспу розташований ландшафтний заказник місцевого значення „Бориславський” (Дрогобицький держлісгосп) - загальною площею 2049 га. Рішенням обласної ради з 1999 р. його площа була незаконно зменшена (на підставі документів Держуправління екології та природних ресурсів, які не мали достатнього наукового обґрунтування) на 1830 га., де тривала інтенсивна вирубка ялицево-букових лісів. Поблизу Б. також розташований Національний природний парк „Сколівські Бескиди”, площею 35 684 га. Це рекреаційна, естетична, наукова і екологічна цінність України. Більше 50 видів рослин занесені в Червону книгу. Є Бориславське та Східницьке лісництва.
  • У Б. є 9 заг.-осв. шкіл, сан. шк. інтернат, спец. шк. інт., держ. г-зія заг.-освіт. профілю, Мала академія наук, мед. коледж, профес.-техніч. ліцей, 13 дошкіл. закладів, дит. будинок, 5 лікарн. установ, 10 аптек, 12 спорт. залів, 2 стадіони, 9 стрілк. тирів, 2 відк. плав. басейни, 2 ДЮСШ, 2 футбол. клуби, 2 гір. лижні траси, навчально-трен-ний пожежний полігон; 4 народ. будинки „Просвіта”, дит. школа мистецтв, міський Палац культ., Будинок школяра, 8 біб-к; міський парк культури, кінотеатр, телерадіотранслятор, каб. телебачення, народ. часопис „Нафтовик Борислава”, радіоредакція „Слово”, 3 друкарні; 21 реліг. громад (18 реліг. споруд). Історико-краєзнавчий музей (з 1989), Музей нафтової і газової промисловості України (засн. 1972, відн. 2003 та 2006), 5 кімнат-музеїв. Народний хор „Лемківська студенка” (засн. 1990, звання 1995). Бориславський народний театр (засн. 2001, звання 2004).
  • У Б. діють 56 громадських спілок, товариств, об'єднань, асоціацій, благодійних фондів та організацій; Станом на 21.07.2010 р. Бориславським міським управлінням юстиції було зареєстровано 63 структурних утворень політ. партій (осередків). З 1997 Б. член Асоціації міст України. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 за № 878, Б. внесено до списку історичних населених місць України – з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України. Міста партнери: у Польщі - м. Валбжих із 27.02.2009 р., м. Лєґніца, м. Кросно.
  • Пам’ятники: Т. Шевченку (1940), І. Франку (1958), С. Бандері (1997), А. Міцкевичу (1898), Св. Варварі (02.09.2012) та ін. Пам’ятний знак „Скасування панщини 15.05.1848” (відновлений 05.1998), пам’ятнa таблиця Й. Зегу (2007) та ін. меморіальні пам’ятники. Пам’ятки архітектури та мист-ва: церква Св. Миколая (1899), мистецьkі вітражі Петра Холодного (1929) у церкві Успіння Прес. Богородиці 1929 р.
  • У Б., по лівому березі р. Тисьмениці, починаючи з мікрорайону Мразниця й до центру міста, знаходиться геологічна пам’ятка „Розріз палеогену”, площею бл. 2 га. Це ямненські, еоценові, менілітові, полянецькі та воротищенські відклади.
  • У Б. народилися: вчені, церк. діячі брати Лаврентій та Стефан Зизанії–Тустановські; генерал-хорунжий армії УНР д-р Роман Дашкевич; д-р мистецт. Михайло Драґан; Герої України: Андрій Корчак, Артур Гулик та Сергій Шевчук; громад. діячі: Євген Сасик, Микола Терлецький; поети та письм-ки: д-р філософії Віра Селянська-Вовк - лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2008 р., Євген Титикайло, Мар'ян Ковальський, Богдан Британ, Богдан Драгуш, Ольга Сидорак-Ковалишин; актори: Володимир Королик, Барбара Бітнер, Ольга Драч; професор гімназії Михайло Попель; науковці: лікар-професор Якуб Ердхайм, історик мистецтва, музеєзнавець, професор Здзіслав Францішек Жиґульскі, професор Тадеуш Врубель, академік УНГА д-р Георгій Бойко, бібліограф, кан. філол. наук Марія Вальо, Євген Мрозек, Анатолій Прикарпатський, Олег Іванчук, Я. Микитюк, І. Микитюк, Богдан Завідняк; художники: Генрик Яніґа, Роман Зарицький, Любов Панів; оперна співачка Ольга Іванчук (Лепка, Ястремська); спортсмени: Зенон Малик, Любомир Стрельбицький та багато ін.
  • У Б. проживали, працювали, навчались та перебували: генерал-хорунжий УНР Трохим Янів; Герої України: Сергій Байдовсьий, Степан Бродяк; громад. діячі: Казимир Гутковський, Іван Озаркевич, Филип Левицький, Іван Лейбич, Іван Яворський, о. Іван Дашкевич, д-р Олена Степанів-Дашкевич, о. Северин Сапрун, о. Іван Ліщинський, о. Петро Мекелита, Блаженний о. Віталій Байрак, Святослав Шевчук, Мирослав Тураш, Антін Максимович, Іван Калинович, Лев Лепкий, Юліан Максимчук, Олександр Підгородецький, Роман Махніцкі, Шевах Вайс, Кузьма Дасів, Іван Стебельський, Тимофій Бордуляк; етнограф о. Михайло Зубрицький; фольклорист Михайло Дзіндзьо; письм-ки: д-р Іван Франко, Стефан Ковалів, Йозеф Рогош, Богдан Лепкий, Марія Устиянович-Бобикевич, Станіслав Гіза, Тадеуш Порембальскі, Микола Сеньків-Дум’як, Нестор Кузьо, Ганна Пагутяк - лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2010 р., Януш Міхаляк, Роман Горак та багато ін.; поети: Юліан Тувім, Артур Жечиха, Юліан Віт, Коппель Хользман, Мар'ян Яхимович, Людвік Бугно, Микола Сом, Ігор Нижник, Ірина Сеник, Неля Шийко-Медвєдєва, Іван Зінченко, Іван Гнатюк та багато ін.; співаки: Ольга Іванчук-Лепка, Анна Драґан, Теофіль Дуб та ін.; композитори: Богдан Дрималик, Анатолій Кос-Анатольський, Віктор Каже, Зеновій Антонішак та ін.; художники: Лілєн, Вюльф, Тадеуш Рибковскі, Антін Манастирський, Василь Дядинюк, Андрій Лепкий, Антоній Процайлович, Мар'ян Звілліх, Анна Плоцкер, Роман Ковалик, П. Маркович, Дмитро Ланяк та ін.; промисловці та науковці-нафтовики: Йоган Зег, Роберт Домс, Вільям Генрі МакҐарвей, Казімєж Одживольскі, Станіслав Щепановскі, Мар'ян Вєлєжиньскі, Броніслав Кропачек, Юзеф Ґжибовскі, Роман Залозецький, Рудольф Зубер, Олександр Пежанський, Казімєж Міньскі, Юзеф Войнар, Константи Толвіньскі, Станіслав Рахвал, Бертольд Байц, Омельян Стоцький, Євген Чекалюк, Григорій Доленко, Микола Ладиженський, Роман Кучер, Юрій Гаген, Роман Кучер, Лев Пеленичка та багато ін.; лікар Орест Горницький; засл. арт. України: Григорій Кузовков та Марія Шалайкевич; професор Мар'ян Демський та ін.; спортсмени: Борис Шакіров та ін.
  • У Б. живуть і працюють: поети: Петро Зірченко, Ігор Юринець, Роман Квітневий; прозаїк: Андрій Грущак; художники: Роман Ющак, Валерій Євстіфєєв, Ігор Корчинський, Ігор Головчанський, Сергій Завялов та ін.; композитори: Григорій Піцюра, Остап Сальва, Ярослав Бодак; громад. діячі: Анастасія Закидальська; вишивальники: Марія Сорока, Ігор Капко та ін.; спортсмени: Тарас Бандера та ін.

    © Автор доктор історії Олег Микулич, 2002 р.
    Опубліковано 2005 р.
    Останнє доповнення 10.01.2015 р.

    © Усі права застережено 2002-2015. При копіюванні чи передруку обов’язкове посилання на авторa.


Обновлен 10 янв 2015. Создан 12 июл 2011



  Комментарии       
Всего 3, последний 4 года назад
istepanyan1 27 июн 2011 ответить
Доброго дня!
Я шукаю свої корені. Мої батьки родом з славного Борислава. Деякі відомості про родину я маю. Але їх недостатньо. Чи маєте Ви якісь відомості про Харів, Даців, Кліщ, Панів, Бориславських,Крючкевич,Віль Ганделя?Буду вдячна за відповідь. Поділюся при нагодю з тим,що маю. Дякую.З повагою, Ірина Степанян
taa1 30 ноя 2011 ответить
СпасиБоже за пильно опрацьовані глибини! Проробилисьте моцний пласт роботи. Чи можете помістити максимум фото Ковалівих? Директор Музею буде радий поділитися. Щойно вийшла друком нова книга нашого бориславця Стефана Коваліва з його щодеником та записками й оповіданнями за архівами Львова. Let our children study the most useful advices of forefathers, because we should be worthy to memory and deep attention to prominent people of our Carpathian kingdom! w.carpat.info
taa1 06 дек 2011 ответить
Тут ще про бориславців та краян - СВІТОЧІВ та подвижників науки й мистецтва: http://www.carpat.info/borSchooling
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
free counters Locations of visitors to this page Погода в Україні